Найважливіший храм провінції Пхре розташований у 8 км на південному сході міста. Храм був побудований у XVII-XVIII століттях, і зараз знаменитий статуєю Будди Пра Чао Тян Чай, у силу якого тайці вірять і приходять в храм загадувати бажання. Ця реліквія ставить храм Чо Хе в один ряд зі знаменитим Ват Дой Сутхеп в Чіанг Май. Король Сукхотая якось подарував Пхре волосся і частину ліктьової кістки Будди, з того часу вони і зберігаються в цьому храмі на пагорбі. Незважаючи на те, що цей дар поклав початок історії храму, тут присутні різні архітектурні стилі: наприклад, 33-метрова ступа виконана в стилі Чіанг Саена, першої столиці Ланна.
Сі-Сатчаналай є не тільки історичним надбанням Таїланду і містом стародавнього королівства Сукхотай, але і визнаний Світовою Спадщиною за версією ЮНЕСКО. Він вважається зменшеною копією міста Сукхотай, столиці однойменного королівства. У Сі-Сатчаналай був під владою прямих нащадків королівства, пік розвитку міста спостерігається у період з 1347 по 1368 рік за часів правління короля Лі Тхай. До теперішнього моменту в стародавньому місті збереглися переважно релігійні буддійські споруди. Вони знаходяться як всередині, так і за межами міських стін.
За часів свого розквіту, Сі-Сатчаналай був великим центром з виробництва кераміки стилю Сванкхалок або Сангкалок, археологи досі періодично виявляють її частини, а також елементи печей для випалу на території поблизу міста. Тут діє невеликий музей старовинної кераміки за підтримки Центру Сі-Сатчаналай з вивчення і збереження виробів стилю Сангкалок.
Недалеко від Сі-Сатчаналай знаходиться ще одне давнє поселення Чаліанг, воно побудоване в кхмерском стилі. Це дає підставу вважати, що дата його спорудження доводиться на значно більш ранній період історії, ніж існування королівства Сукхотай.
Tha Wa Su Kri, Phra Nakhon Si Ayutthaya District, Фра Накхон Сі Аюттхайя 13000, Таїланд
Ват Махатхат є головним в храмовому комплексі стародавнього міста Сукхотай, колишньої столиці однойменного королівства. У перекладі назва храму означає “велика реліквія”, саме таке ім’я носять найважливіші храми Таїланду. Саме в Ваті Махатхат були закладені основи тайської державної структури.
Згідно з істориками, Ват Махатхат був створений у XIII столітті і реконструйований наприкінці XIV століття. Він був побудований у відповідності з індійською концепцією мандали як символу будови всесвіту.
Однією з головних статуй в Ваті Махатхат є золота фігура Будди в позі підпорядкування Мари. Однак в період правління короля Рами I (кінець XVIII століття) вона була перевезена в храм Ват Сутхат Тхепварарам в Бангкоку і названа Пхра Сі Саккайяпуні на знак її чудодійних властивостей.
Незважаючи на те, що храм був сильно зруйнований, Ват Махатхат вражає й донині. Високі колони, що колись підтримують дах головного віхарну, створюють відчуття легкості, а стародавні чеди досі зберігають реліквії Будди і мощі почесних ченців. Дві статуї Будди, що збереглися в храмі Махатхат, є його візитною карткою.
Ват Махатхат (Wat Mahathat)
Національний музей Рами Кампхаенг (The Ramkhamhaeng National Museum)
Національний музей Рами Кампхаенг, що знаходиться на території історичного міста Сукхотай, присвячений великому королю стародавньої однойменної держави.
У 1960 році на території історичного парку йшли археологічні розкопки, у 1963 році почалося будівництво Національного музею. На урочистій церемонії його відкриття 25 січня 1964 року був присутній король Адульядет і королева Сірікіт.
У музеї можна познайомитися не тільки з минулим, а й із сучасним життям Сукхотая. В експозиції представлені артефакти не тільки з міста Сукхотай, а й із сусідніх Сі Сатчаналай і Кампхаенг Пхет, а також з більш пізнього королівства Аюттхайя. Зокрема, в музеї Рами Кампхаенг знаходяться кам’яні плити з древніми записами, фарфор і кераміка в стилі Сангкхалок, бронзові статуї індуїстських божеств, численніі статуї Будди різноманітних стилів і матеріалів, зброя, форми для відливання металів і дощечки з вирізаними на них буддистськими повчаннями.
З особливо цікавих і цінних експонатів варто виділити бронзовий відбиток стопи Будди Гаутама, різьблені двері, фарфор китайської династії Юань, печі для випалення, ліпнину із зображенням індуїстської богині Кала, а також великий кам’яний дзвін.
Національний музей Рами Кампхаенг (The Ramkhamhaeng National Museum)
